Орфографічний словник української мови. 2005.
обкипілий — а, е. Дієприкм. акт. мин. ч. до обкипіти … Український тлумачний словник
обкипілий — [обкиеп’і/лией] м. (на) лому/ л ім, мн. л і … Орфоепічний словник української мови